"Немає реальної допомоги від держави": мати пораненого військового поділилася проблемою
68-річна Тетяна розігріває бульйон у мікрохвильовці, потім за допомогою блендера перетворює його в кашу, переливає в квіткову миску і йде до ліжка, де лежить її син Ігор.
Таку історія розповідають журналісти Громадського.
Ігор — колишній військовий, який уже два роки не може рухатися і говорити через важке поранення голови, отримане під час боїв за Авдіївку. Він не може їсти самостійно, тому Тетяна вводить їжу через спеціальну трубочку в живіт, використовуючи великий шприц. Ігор може їсти лише йогурти та дитячі суміші з ложечки.
Тетяні щодня доводиться доглядати за сином у лікарні на Львівщині: кожні три години вона перевіряє його, щоб запобігти пролежням, готує їжу і підтримує Ігоря під час його реабілітації. Ходить магазині по продукти, піднімає його, щоб той посидів, і слухає з ним музику. Її надія — що одного дня Ігорю стане краще.
«Іноді відчуваєш безвихідь, але треба йти далі. Це дуже важко, коли не знаєш, що буде далі. Бог дав йому життя, не якесь, а справжнє життя. І ми йдемо вперед», — говорить Тетяна.
Життя Тетяни є відображенням досвіду багатьох батьків поранених військових, які не можуть самостійно пересуватися. Вони весь свій час присвячують догляду за тими, хто поклав своє життя на службу державі. Однак їм часто доводиться стикатися з багатьма проблемами, що виникають після поранення: бюрократією в оформленні допомоги, недугою медиків, нестачею коштів на тривалому лікуванні.
«Прикро, що немає реальної допомоги від держави. Ти стаєш нікому не потрібним. Ніхто не запитує, чи потрібна нам допомога. Коли він підписав контракт, усі бігали, а тепер нікого не цікавить», — зазначає Тетяна Скакун, яка за два роки втратила віру в те, як органи влади працюють з пораненими військовими.
Допомога родині:
4149 4975 0355 9769
Підтримати через Monobank: send.monobank.ua/jar/6BYQbrQcUx
Останні новини України:
Військовий експерт розповів, яку позицію зайняли США щодо вступу КНДР у війну.