"Просто так не віддамо": хто такий Микола Кузнєцов, прах якого намагалися викрасти у Львові

Про інцидент повідомив мер Львова Андрій Садовий, пише Politeka.net.

«Якесь недолуге хотіло вкрасти прах Кузнєцова. Спроба невдала.

Тепер працює поліція. Повторюсь. Кузнєцов нам не потрібен, але просто так – не віддамо. За деталями до ГУР», - зазначив Садовий в своєму телеграм-каналі.

Микола Кузнєцов – радянський розвідник, герой СРСР, агент НКВС. Кузнєцов похований у Львові, на території військового меморіалу Пагорб Слави.

Кілька років назад до влади Львова зверталася племінниця розвідника Маргарита Брюханова. Жінка хотіла переховати прах Кузнєцова у Широкореченському меморіалі в Єкатеринбурзі.

Раніше позов Брюханової розглядав львівський адміністративний суд, який вирішив, що питання має бути розглянуте львівською міськрадою. Проте Андрій Садовий заявив, що питання передачі праху - політичне, і на тлі агресії Росії має розглядатися "в рамках державної політики".

У 2007 році про перепоховання просила група депутатів парламенту Свердловської області. Але прихильники перенесення останків повідомили, що проти виступило МЗС РФ - за їхніми словами, там побоювалися, що "такий крок здатний відкрити своєрідну скриньку Пандори і дати привід українським націоналістам розгорнути кампанію з перенесення інших поховань радянських воїнів, похованих на території України".

Відмовили у передачі останків і у Львові, куди того ж року приїжджала комісія з уряду Свердловської області.

Додамо, що існує припущення нібито на пагорбі Слави у Львові похований не Микола Кузнєцов, а неідентифікований німецький офіцер, смерть же агента НКВС могла бути інсценуванням.

Про це у Фейсбуці повідомляв історик і журналіст Вахтанг Кіпіані.

«Свого часу досліджував обставини його смерті, тримав у руках розсекречену за моїм зверненням у СБУ справу про його загибель. Обставини його смерті легендарні. На мій погляд, на пагорбі Слави у Львові лежить не він. А... викопаний у 1959 році - перший ліпший німецький офіцер», - написав Кіпіані.

Історик зазначав, що за канонічною версією Кузнєцов разом з двома товаришами Камінським і Бєловим загинув у селі Боратин Бродівського району. За версією глави СБ ОУН Миколи Лебедя, це сталося у селі Верба на Рівненщині.

«У могилі, яку "віднайшли" після війни зусиллями його біографа і сослуживця Струтинського, було одне тіло. Його ж і перепоховали у Львові. А де інші?» - ставив питання Кіпіані.

Є версія, розповідав Кіпіані, що смерть Кузнєцова - це інсценування. І насправді повстанці його не вбили, а обміняли на дружину Лебедя Дарію Гнатківську, яка з 1941 року перебувала за ґратами у німців.

«У 1945-му Кузнєцов, якщо він справді перебував як цінний бранець у німців, міг потрапити до американців», - зазначав історик.

«Кузнєцов - або справді унікум, "самородок", який вивчив німецьку мову на феноменальному рівні і не викликав жодних підозр у колег по службі, гауляйтера Коха, гестапо, або... німець, якому Москва написала правильну біографію.

Це був умілий, розумний, цинічний професіонал своєї справи. Результати його діяльності, кількість убитих високопоставлених німців про це свідчать….», - писав про Кузнєцова Кіпіані.

Останні новини України:

ЗСУ довелось перейти до "плану Б".

Також повідомлялось про нову жорстоку атаку на Одещину.